Я був на 4-x ТВ реаліті-шоу. Скільки я заробив?
Мейвен Хаффман
Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
На додачу до того, що я був реслером WWE, я також був на чотирьох різних реаліті шоу. На двох як повноцінний учасник, на двох як спеціальний гість програми. Тож сьогодні побалакаємо про це. Я розповім трохи про кожне, але я розумію, що ви тут для іншого. Я розумію це, бо хотів би знати це також, я розповім вам як багато грошей я заробив на кожному. І звісно ж, ми розпочнемо з найбільш відомого і це «Tough Enough».
«Tough Enough» було моїм найпершим реаліті шоу. Якби не воно, то ви б мене сьогодні тут не дивилися. Це була ідея WWF. Вони взяли тринадцять звичайних фанатів, і тренували їх дев’ять тижнів, вчили і показували їм, як бути професійним реслером. Я послав своє відео у 2001 році, майже жартома.
Я думав, не має жодного шансу що б вони обрали мене. Ну, вони саме це і зробили. І подзвонили мені. Тижнем пізніше я прибув до Нью-Йорку щоб знову пройти прослуховування. І знову ж таки я вважав що в мене не має і шансу, але я туди пішов чисто спробувати, чисто отримати такий досвід. Но схоже, що це жарт був з їх сторони, тому що вони не тільки обрали мене одним з ціх тринадцяти, но я ще і виграв повністю цю прокляту штуку, що і запустило мою кар’єру реслера.
Звичайно ж, мені платили, доки я був реслером WWE, але чи заплатили мені «Tough Enough» за мій час на тому шоу, за оті дев’ять тижнів? Ну, вони справді платили. Але я гарантую вам, що це було навіть близько не так багато як могло показатися. Давайте покажу, скільки я заробив на «Tough Enough». Хоча «Tough Enough» був продуктом WWF, їх партнерами були MTV, і з того часу, як «Tough Enough» став виходити в ефір на MTV, MTV були тими, хто насправді платили мені. Кожної п’ятниці продюсер з MTV заходив до будинку кожного конкурсанта, який залишився і передавав із рук в руки чек, це було до того, як з’явилися прямі перекази, і я пам’ятаю, я справді, дійсно справді, зберіг кожен чек, я не поміняв їх на гроші аж до кінця шоу, але скільки ж це було?
Гаразд! На «Tough Enough» нам щотижня платили по 300 доларів на тиждень. 300 плюс ще кілька баксів згори, але точно 300 доларів кожнісінького тижня. А зараз, розумію, ви можливо думаєте, Мейв, багато ж існує реаліті зірок і вони заробляють набагато більше. Ну, так це самий початок реаліті шоу буму, це 2001 рік, хлопці…. Тут люди знають про реаліті шоу, але не так вже і багато живуть з того, що є учасниками таких шоу. Але це 300 доларів, я був дуже радий отримувати їх щотижня. Ну 300 доларів це доволі непогано, враховуючи, що MTV та WWF забезпечували нас житлом та транспортом, то ж єдина річ яка витягала з мене гроші – це їжа. І мої витрати на їжу були щось біля 50 доларів на тиждень. То ж, приймаючи участь у цьому шоу я заробляв чистими десь коло 250 доларів щотижня. І оскільки я був на шоу усі ці дев’ять тижнів, повністю сума склала 2700 доларів. Непоганий куш, га? Розумію, багато з вас думають можливо що це дрібничка, але ж я там був не через них. Перш ніж ви спитаєте – ні, я не отримав жодного бонусу з шоу за мій виграш. Не через це я був на «Tough Enough». І не це я отримав після шоу – що я отримав після нього – це здійснилося пізніше. Перемога на «Tough Enough», звісно ж, призвела до мого першого контракту, перший рік з WWF, і скільки ж вартував цей контракт? Звісно, ж, хлопці, я розкажу!
Мій найперший контракт як реслер у WWF мені гарантував отримання 50 тисяч доларів. Одна тисяча доларів на тиждень. Але я заробляв більше цього, а як саме я заробляв – можете глянути отут. Але оцю суму я гарантовано отримував на рік – це я знав на сто відсотків. «Tough Enough» був скромним початком, я заробив 2700 доларів, але я був там не лише для цього. Я був там, тому що це вело далі, і це призвело до куди більшого. Настільки більшого, що і зараз я дуже вдячний тим дням.
Друге реаліті шоу, в якому я брав участь, було шоу під егідою WWE. Вони послали мене до Лос-Анджелесу, і змусили взяти у ньому участь. Це було «Побачення наосліп». «Побачення наосліп» з суперстарами WWE.
В загальному суть "побачення наосліп" взяти двох незнайомців, звести їх разом і помістити їх в часом дивні, але більшістю цікаві обставини, і вони намагаються зробити ці побачення романтичними, та подивитися, чи будуть між ними іскри. Багато разів в кінці цього шоу двоє людей розмовляють про те, як багато задоволення вони отримали, вони обіймаються, вони цілуються, кажуть що вже не можуть дочекатися того, щоб побачити знову одне одного.. Але мій випадок був інший. В той час я мав стосунки. Але, будучи новачком в WWE, я відчував, що не можу сказати «ні» цій можливості.
Я був гарним компаньйоном, я зустрівся з тою дівчиною, у нас було побачення. Вона також була гарним партнером по шоу, і після Лос-Анджелесу я повернувся до записів шоу WWE. Я був лише у одному епізодові, один день зйомок. Побачення почалося о другій годині дня, ми мали два завдання. Одне – терапевтичний прийом, друге – модельне агентство, і після цього вечеря. Вони подбали про вечерю, і після цього ми взяли по коктейлю. Зазвичай, якщо між людьми щось спалахнуло, цім і має завершитися. В нашому випадку не було взагалі жодних іскринок. Насправді дівчина – так, вона була гарним партнером, але взагалі нічого не відчувала також. Як сказала потім у кінці – жодної хімії між нами так і не відбулося. Наприкінці кожен з нас сказав наступне:
Дівчина « Між нами не має хімії»
Мейвен «Перша частина, де я отримав аналіз від терапевта, була доволі цікавою»
Дівчина «Мені потрібен хтось агресивніший»
Мейвен «Я б хотів побачити знову Одесу»
Дівчина « Наступного разу я спробую з реслером – поганим хлопцем».
Ведучий « Вау! Мейвену дали відкоша!»
Але ж скільки мені заплатили за шоу? Тому що я був там не у пошуках кохання, я не мав сподівань на стріли Купідона. За цей епізод, і це забавно, тому що «Побачення наосліп» платило WWE за участь реслерів у їх шоу, вони мені заплатили 2 тисячі доларів. Це було надано мені окремим чеком від WWE через місяць після моїх зйомок у тому шоу. Знаєте що? Отримати 2 тисячі доларів за безкоштовну вечерю з кимось, з ким ви взагалі не маєте нічого спільного, це найгірший шлях заробляти на життя.
Наступне шоу, в якому я взяв участь, було ще одне шоу під егідою WWE, але на цей раз мене цілком задовольняла така участь. Тому що і інші суперстари приймали участь того дня разом зі мною. Це були Букер Ті, Хардкор Голлі, Чарлі Гоз, Марк Джиндра і я сам. Ми разом відвідали інший продукт MTV, і це був «Будинок 70-х».
Ідея «Будинку 70-х» була доволі простою – вони збирали 12 підлітків і одному будинкові, забирали звідти все сучасне та таке що могло говорити про теперішній час, і змушували їх жити наче вони в 1970-х роках 24 години на добу. Наш подорож туди тривала один день, і що ми робили? Ми грали в досить "милу та дружню" гру доджбол (ухились від м’яча).
Запис того дня був швидким і легким. Вони доставили нас літаком до Каліфорнії після Monday Night Raw того ж дня, і у вівторок доставили нас до школи, де знімали цю гру «доджбол», і ми там були десь дві години. Швидко почали, швидко завершили. І скільки ж я заробив за цей доджбол?
За день моєї участі у «Будинку 70-х», і, майте на увазі, це ще один продукт MTV, тож я припускаю, що можливо MTV спершу платило WWE, а вже потім WWE платило мені через місяць після ефіру – для мене це склало п’ять тисяч доларів за двогодинну гру у доджбол. Це скільки заробив на цьому я. Скільки ж заробив на цьому Букер Ті чи Джиндра чи Боб Голлі – чесно кажучи, я не знаю. Я завжди слідував своїм правилам – ніколи не лічити гроші інших людей. Я не думаю, що це моя справа знати, чи вони більше заробили, чи менше, чи так само. Я заробив за це п’ять штук, і знаєте що? Оці гроші я з величезним задоволенням забрав собі додому.
Через кілька місяців після мого звільнення з WWE, я повернувся до свого початку, до реаліті шоу як повноцінний учасник і пішов на кастингу у «Інше життя» (Surreal Life).
Ідея «Іншого Життя» була зібрати відомих персон, у яких є складнощі, разом, записувати це і надавати їм завдання. Тож коли вони спочатку подзвонили мені та спитали, чи я не хотів би прийняти участь у цьому шоу, я негайно ж відмовився, я такий « Ні, дякую!». А потім вони сказали мені, скільки хочуть заплатити і коли я почув цю суму, то одразу ж спитав «Коли мені треба бути в Лос-Анджелесі?».
«Інше життя» знімалося на Голлівудських холмах, і я був в одному будинкові з зірками, на яких я зростав, такими як Шерман Хемзлі, Флорес Хендерсон, Тоні Катейн (відомі актори та акторки 70-х у США).
Ми були там десять днів і кожного дня нам давали якесь інше заняття. Одного дня ми ведучі новин, іншого дня ми йдемо до «Capital Records» і створюємо там альбом. Тож кожен день був трохи іншим, але одна річ була незмінною – коли ми поверталися додому, у нас була купа вільного часу – а там не було ні комп’ютерів, ні телевізорів. Там був лише один телефон. Ну, цей телефон глядачі бачили. А зараз, перш ніж я розкрию яку ж таку незручну суму грошей VH1 заплатили мені за ті десять днів запису, майте на увазі. У нас було кілька привілеїв, таких як я ніколи не платив за їжу, за подорож, очевидно ж, вони платили за комунальні послуги, але там була ця річ. І ця річ те, за чим я сумую і зараз. І це телефон, який ви ніколи не бачили. Розумієте, ми мали те, що відомо як Бет-фон. І цей Бет-фон був активним 24 години на добу. І в будь який момент я міг зняти трубку і замовити що завгодно. Наприклад, пляшку «Джек Деніелс», чи піцу, чи сандвіч з «Джеммі Дейлі», що хочу – коротше, беру цей телефон і отримую що завгодно і коли завгодно. Цей Бет-фон був крутезним привілеєм, і я б дуже хотів, щоб такий був у моєму будинкові сьогодні. Але ж скільки мені заплатили? Я ж казав – це дуже гарна сума. Насправді... Вони заплатили мені п’ятдесят тисяч доларів за «Інше Життя». 50 00 доларів за десять днів. Але є тут недолік. Ці п’ятдесят тисяч негайно ж урізаються до 30 тисяч, тому ще було лише одне реаліті шоу, до якого я був залучений і вони негайно ж зняли з нього федеральний податок, ще до того як я отримав чек. Тож останнього дня VH1 вручило мені чек десь на 31-у тисячу доларів. Зовсім непоганий шлях заробити на життя, при цьому без того, щоб з тебе піт аж котився.
Ось загальна сума скільки я заробив на ціх шоу – 59,700 доларів США. Але на відміну від кінозірок, з цього я не отримав жодного роялті. Але я все ще отримую роялті з моєї реслерської кар’єри, і про це ви можете дізнатися отут.
Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
На додачу до того, що я був реслером WWE, я також був на чотирьох різних реаліті шоу. На двох як повноцінний учасник, на двох як спеціальний гість програми. Тож сьогодні побалакаємо про це. Я розповім трохи про кожне, але я розумію, що ви тут для іншого. Я розумію це, бо хотів би знати це також, я розповім вам як багато грошей я заробив на кожному. І звісно ж, ми розпочнемо з найбільш відомого і це «Tough Enough».
«Tough Enough» було моїм найпершим реаліті шоу. Якби не воно, то ви б мене сьогодні тут не дивилися. Це була ідея WWF. Вони взяли тринадцять звичайних фанатів, і тренували їх дев’ять тижнів, вчили і показували їм, як бути професійним реслером. Я послав своє відео у 2001 році, майже жартома.
Я думав, не має жодного шансу що б вони обрали мене. Ну, вони саме це і зробили. І подзвонили мені. Тижнем пізніше я прибув до Нью-Йорку щоб знову пройти прослуховування. І знову ж таки я вважав що в мене не має і шансу, але я туди пішов чисто спробувати, чисто отримати такий досвід. Но схоже, що це жарт був з їх сторони, тому що вони не тільки обрали мене одним з ціх тринадцяти, но я ще і виграв повністю цю прокляту штуку, що і запустило мою кар’єру реслера.
Звичайно ж, мені платили, доки я був реслером WWE, але чи заплатили мені «Tough Enough» за мій час на тому шоу, за оті дев’ять тижнів? Ну, вони справді платили. Але я гарантую вам, що це було навіть близько не так багато як могло показатися. Давайте покажу, скільки я заробив на «Tough Enough». Хоча «Tough Enough» був продуктом WWF, їх партнерами були MTV, і з того часу, як «Tough Enough» став виходити в ефір на MTV, MTV були тими, хто насправді платили мені. Кожної п’ятниці продюсер з MTV заходив до будинку кожного конкурсанта, який залишився і передавав із рук в руки чек, це було до того, як з’явилися прямі перекази, і я пам’ятаю, я справді, дійсно справді, зберіг кожен чек, я не поміняв їх на гроші аж до кінця шоу, але скільки ж це було?
Гаразд! На «Tough Enough» нам щотижня платили по 300 доларів на тиждень. 300 плюс ще кілька баксів згори, але точно 300 доларів кожнісінького тижня. А зараз, розумію, ви можливо думаєте, Мейв, багато ж існує реаліті зірок і вони заробляють набагато більше. Ну, так це самий початок реаліті шоу буму, це 2001 рік, хлопці…. Тут люди знають про реаліті шоу, але не так вже і багато живуть з того, що є учасниками таких шоу. Але це 300 доларів, я був дуже радий отримувати їх щотижня. Ну 300 доларів це доволі непогано, враховуючи, що MTV та WWF забезпечували нас житлом та транспортом, то ж єдина річ яка витягала з мене гроші – це їжа. І мої витрати на їжу були щось біля 50 доларів на тиждень. То ж, приймаючи участь у цьому шоу я заробляв чистими десь коло 250 доларів щотижня. І оскільки я був на шоу усі ці дев’ять тижнів, повністю сума склала 2700 доларів. Непоганий куш, га? Розумію, багато з вас думають можливо що це дрібничка, але ж я там був не через них. Перш ніж ви спитаєте – ні, я не отримав жодного бонусу з шоу за мій виграш. Не через це я був на «Tough Enough». І не це я отримав після шоу – що я отримав після нього – це здійснилося пізніше. Перемога на «Tough Enough», звісно ж, призвела до мого першого контракту, перший рік з WWF, і скільки ж вартував цей контракт? Звісно, ж, хлопці, я розкажу!
Мій найперший контракт як реслер у WWF мені гарантував отримання 50 тисяч доларів. Одна тисяча доларів на тиждень. Але я заробляв більше цього, а як саме я заробляв – можете глянути отут. Але оцю суму я гарантовано отримував на рік – це я знав на сто відсотків. «Tough Enough» був скромним початком, я заробив 2700 доларів, але я був там не лише для цього. Я був там, тому що це вело далі, і це призвело до куди більшого. Настільки більшого, що і зараз я дуже вдячний тим дням.
Друге реаліті шоу, в якому я брав участь, було шоу під егідою WWE. Вони послали мене до Лос-Анджелесу, і змусили взяти у ньому участь. Це було «Побачення наосліп». «Побачення наосліп» з суперстарами WWE.
В загальному суть "побачення наосліп" взяти двох незнайомців, звести їх разом і помістити їх в часом дивні, але більшістю цікаві обставини, і вони намагаються зробити ці побачення романтичними, та подивитися, чи будуть між ними іскри. Багато разів в кінці цього шоу двоє людей розмовляють про те, як багато задоволення вони отримали, вони обіймаються, вони цілуються, кажуть що вже не можуть дочекатися того, щоб побачити знову одне одного.. Але мій випадок був інший. В той час я мав стосунки. Але, будучи новачком в WWE, я відчував, що не можу сказати «ні» цій можливості.
Я був гарним компаньйоном, я зустрівся з тою дівчиною, у нас було побачення. Вона також була гарним партнером по шоу, і після Лос-Анджелесу я повернувся до записів шоу WWE. Я був лише у одному епізодові, один день зйомок. Побачення почалося о другій годині дня, ми мали два завдання. Одне – терапевтичний прийом, друге – модельне агентство, і після цього вечеря. Вони подбали про вечерю, і після цього ми взяли по коктейлю. Зазвичай, якщо між людьми щось спалахнуло, цім і має завершитися. В нашому випадку не було взагалі жодних іскринок. Насправді дівчина – так, вона була гарним партнером, але взагалі нічого не відчувала також. Як сказала потім у кінці – жодної хімії між нами так і не відбулося. Наприкінці кожен з нас сказав наступне:
Дівчина « Між нами не має хімії»
Мейвен «Перша частина, де я отримав аналіз від терапевта, була доволі цікавою»
Дівчина «Мені потрібен хтось агресивніший»
Мейвен «Я б хотів побачити знову Одесу»
Дівчина « Наступного разу я спробую з реслером – поганим хлопцем».
Ведучий « Вау! Мейвену дали відкоша!»
Але ж скільки мені заплатили за шоу? Тому що я був там не у пошуках кохання, я не мав сподівань на стріли Купідона. За цей епізод, і це забавно, тому що «Побачення наосліп» платило WWE за участь реслерів у їх шоу, вони мені заплатили 2 тисячі доларів. Це було надано мені окремим чеком від WWE через місяць після моїх зйомок у тому шоу. Знаєте що? Отримати 2 тисячі доларів за безкоштовну вечерю з кимось, з ким ви взагалі не маєте нічого спільного, це найгірший шлях заробляти на життя.
Наступне шоу, в якому я взяв участь, було ще одне шоу під егідою WWE, але на цей раз мене цілком задовольняла така участь. Тому що і інші суперстари приймали участь того дня разом зі мною. Це були Букер Ті, Хардкор Голлі, Чарлі Гоз, Марк Джиндра і я сам. Ми разом відвідали інший продукт MTV, і це був «Будинок 70-х».
Ідея «Будинку 70-х» була доволі простою – вони збирали 12 підлітків і одному будинкові, забирали звідти все сучасне та таке що могло говорити про теперішній час, і змушували їх жити наче вони в 1970-х роках 24 години на добу. Наш подорож туди тривала один день, і що ми робили? Ми грали в досить "милу та дружню" гру доджбол (ухились від м’яча).
Запис того дня був швидким і легким. Вони доставили нас літаком до Каліфорнії після Monday Night Raw того ж дня, і у вівторок доставили нас до школи, де знімали цю гру «доджбол», і ми там були десь дві години. Швидко почали, швидко завершили. І скільки ж я заробив за цей доджбол?
За день моєї участі у «Будинку 70-х», і, майте на увазі, це ще один продукт MTV, тож я припускаю, що можливо MTV спершу платило WWE, а вже потім WWE платило мені через місяць після ефіру – для мене це склало п’ять тисяч доларів за двогодинну гру у доджбол. Це скільки заробив на цьому я. Скільки ж заробив на цьому Букер Ті чи Джиндра чи Боб Голлі – чесно кажучи, я не знаю. Я завжди слідував своїм правилам – ніколи не лічити гроші інших людей. Я не думаю, що це моя справа знати, чи вони більше заробили, чи менше, чи так само. Я заробив за це п’ять штук, і знаєте що? Оці гроші я з величезним задоволенням забрав собі додому.
Через кілька місяців після мого звільнення з WWE, я повернувся до свого початку, до реаліті шоу як повноцінний учасник і пішов на кастингу у «Інше життя» (Surreal Life).
Ідея «Іншого Життя» була зібрати відомих персон, у яких є складнощі, разом, записувати це і надавати їм завдання. Тож коли вони спочатку подзвонили мені та спитали, чи я не хотів би прийняти участь у цьому шоу, я негайно ж відмовився, я такий « Ні, дякую!». А потім вони сказали мені, скільки хочуть заплатити і коли я почув цю суму, то одразу ж спитав «Коли мені треба бути в Лос-Анджелесі?».
«Інше життя» знімалося на Голлівудських холмах, і я був в одному будинкові з зірками, на яких я зростав, такими як Шерман Хемзлі, Флорес Хендерсон, Тоні Катейн (відомі актори та акторки 70-х у США).
Ми були там десять днів і кожного дня нам давали якесь інше заняття. Одного дня ми ведучі новин, іншого дня ми йдемо до «Capital Records» і створюємо там альбом. Тож кожен день був трохи іншим, але одна річ була незмінною – коли ми поверталися додому, у нас була купа вільного часу – а там не було ні комп’ютерів, ні телевізорів. Там був лише один телефон. Ну, цей телефон глядачі бачили. А зараз, перш ніж я розкрию яку ж таку незручну суму грошей VH1 заплатили мені за ті десять днів запису, майте на увазі. У нас було кілька привілеїв, таких як я ніколи не платив за їжу, за подорож, очевидно ж, вони платили за комунальні послуги, але там була ця річ. І ця річ те, за чим я сумую і зараз. І це телефон, який ви ніколи не бачили. Розумієте, ми мали те, що відомо як Бет-фон. І цей Бет-фон був активним 24 години на добу. І в будь який момент я міг зняти трубку і замовити що завгодно. Наприклад, пляшку «Джек Деніелс», чи піцу, чи сандвіч з «Джеммі Дейлі», що хочу – коротше, беру цей телефон і отримую що завгодно і коли завгодно. Цей Бет-фон був крутезним привілеєм, і я б дуже хотів, щоб такий був у моєму будинкові сьогодні. Але ж скільки мені заплатили? Я ж казав – це дуже гарна сума. Насправді... Вони заплатили мені п’ятдесят тисяч доларів за «Інше Життя». 50 00 доларів за десять днів. Але є тут недолік. Ці п’ятдесят тисяч негайно ж урізаються до 30 тисяч, тому ще було лише одне реаліті шоу, до якого я був залучений і вони негайно ж зняли з нього федеральний податок, ще до того як я отримав чек. Тож останнього дня VH1 вручило мені чек десь на 31-у тисячу доларів. Зовсім непоганий шлях заробити на життя, при цьому без того, щоб з тебе піт аж котився.
Ось загальна сума скільки я заробив на ціх шоу – 59,700 доларів США. Але на відміну від кінозірок, з цього я не отримав жодного роялті. Але я все ще отримую роялті з моєї реслерської кар’єри, і про це ви можете дізнатися отут.
Посетители, находящиеся в группе Гості, не могут оставлять комментарии к данной публикации.