Я був реслером WWE. І через 7 років попав під арешт.

Мейвен Хуффман

Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
Як більшість з вас вже знає, з 2001 по 2005 рік я був реслером у WWE. Через сім років після цього стався найгірший день мого життя, кульмінацією якого став мій арешт. Може, вас цікавить, а чому я взагалі поширюю цю історію. Чому я відкриваю те, що потенційно зашкодить моїй репутації і взагалі і чи це не занадто я відкриваю своє життя. Ну, якщо вже все начистоту, то я бачу тут два сенси. По-перше, це було у 2012 році і ви можливо читали про це. А сьогодні я вам розповім як це виглядало з мого боку. А по-друге, я несу ввідповідальність за дії, які роблю. Ну, і що б підсумувати трохи. Це буде дуже непросто, але почнемо історію.

Найкращим стартом про це буде розповідь про моє перше в житті знеболювальне. І, повірте мені, я не намагаюся романтизувати залежність. Я не намагаюся романтизувати чи розповідати про приймання знеболювальних, о ні. Але я маю вам розповісти мою історію – а отже, маю розказати що спричинило мою залежність.

Це сталося звичайної ночі. Я реслював з Голлі Хардкором, на Smakdown!. В тому матчі він робив звичайні рухи і – якщо серед вас є новачки-реслери – не повторюйте моїх помилок. Отож, він збирається робити рух «Подвійна Сокира»(Double-Axe). Після цього руху я піднімаю свою ногу и він приземляється на неї обличчям і це його трохи приголомшує. І от я виставив ногу, розкинув руки, він падає на ринг і кінчики моїх пальців вибухають – біль пронизує кістки.





Цей біль зводить з розуму, але я знав, буде кілька вихідних, то ж я з цим досить легко впораюся. Пішов я за лаштунки, знайшов нашого тренера – він перебинтував мені пальці і негайно ж подзвонив до офісу щодо мого огляду наступного дня. WWE відправило мене літаком до Нью-Йорку, де наступного ж ранку я зустрівся з травматологом. По факту, дуже проста, дуже звичайна травма. Вони знеболили мені руку від зап’ястя, і я міг дійсно спостерігати, яка вони видалили ніготь та розрізали шкіру, зафіксували кістку, зашили ніготь назад і знову забинтували. Я не пропустив жодної дії. То ж цю швиденьку операцію завершили і мене знову відправили у турне і послали мене вони до Сан-Франциско. Але спершу я мав зробити одну зупинку. І ця зупинка була у аптеці, рецепт для пігулок, які мені вони видали як знеболювальні. До цього моменту я ніколи в житті не приймав знеболювальні. Я завжди казав собі і друзям, що це не для мене. Що я отой хлопець, що достатньо крутий, з Tough Enough, і дам раду з будь-якою травмою в турне. І отут я налажав. Тож, забрав я свої ліки і рушив прямо до аеропорту. Я не знав, чи я буду приймати ці пігулки, але точно знав що в мене 5 чи 6 годин перельоту, і що я відчуваю пульсуючий біль у тому пошкодженому пальці. То ж перед тим, як ми відірвалися від землі, я відчинив ту баночку і прийняв моє перше в житті знеболювальне. І я маю тут чесно зізнатися. Як і казав, я не романтизую жодним чином вживання ліків, наркотиків.. але я негайно ж став почувати себе шикарно. Біль зник, і мій настрій… був наче я вище цього самого літака. Я одразу ж зрозумів – це дійсно щось. Трохи згодом я зрозумів. Це маленьке рішення, ця маленька дія йде проти отого усього, про що я казав – ні, ніколи – спричинить сильні наслідки у моєму житті.

Якщо ви не дуже обізнані, як працюють знеболювальні, повірте мені на слово. Одна поступово веде до двох. Дві поступово до чотирьох. Чотири до восьми... І ось вас уже понесло. Я взяв свою першу пігулку у 2002, і якщо ми подивимося через 10 років після цього... Я не був частиною WWE десь вже сім років. Я мав кар'єру, де мене не ламали, я не був на самому дні, я не мав справи з жорсткими падіннями, але в цей же час моє тіло вже зазнало значного руйнування. І я приймав ці пігулки не через це. В цей час я вже став повністю залежним від них. І коли я казав – одна веде до двох, я приймав в середньому від 35 до 50 знеболювальних… кожного дня. І це стало проблемою. Чому? Не через гроші, тому що я не купував їх нелегально. Я використовував лікарів, і отут я потрапив у халепу.

Одного тижня я відвідав одного лікаря за рецептом для знеболювальних. Наступного тижня йшов до іншого, тому що вони вже скінчилися і отримував такий же самий рецепт. Як і ці скінчилися – йшов до іншого. І у 2012 році я відвідував, соромно сказати, чотирьох різних лікарів, по одному на кожен тиждень. І ось де я втрапив у халепу. Я не хочу сказати що не відчував болю в цей час, я прокидався від нього. Але мені точно не треба було усе, що я приймав у той час. На цей час я вже був повністю залежним.

Давайте я додам трохи барв до картинки, а де ж це я опинився у 2012 році. Я маю чудову роботу з HSN яка триває вже п’ять років. Заробляю непогані гроші, при цьому сплю кожну ніч в своєму власному ліжку. В мене нема потреби приймати падіння раз за разом, і нема потреби годинами їхати в орендованому авто, врешті-решт. Але чогось нема. Чогось не вистачає. В моєму житті є якась порожнеча. І саме це, кінець кінцем довело мене до того, що мої руки будуть у кайданах. І у 2012 році не має можливості швидко десь знайти допомогу з такими проблемами. Хлопці, не нехтуйте проблемами з своїм мозком.

Зараз ви розумієте, що тоді в моїх мізках творився повний безлад. Залежність посилювалася і руйнувала моє життя. Я користувався послугами чотирьох різних лікарів, приймаючи від 35 до 50 знеболювальних щодня. Кожен день починався з того, чи достатньо в мене пігулок на день і завершувався тим же питанням – чи достатньо пігулок в мене на завтра. І це призвело до того, що одного дня я отримав дзвінок, який ніколи не очікував отримати. Я, власне, отримав його від одного із тих лікарів, яких я не соромився називати друзями, він зв’язався зі мною і сказав, що якийсь детектив цікавився моїми діями. Він попередив мене і запропонував мені поговорити з цим детективом, якщо в мене є що розповісти. Я зв’язався з цім детективом і ми власне узгодили час для мого арешту. Ми узгодили час та дату, і, на щастя для мене, мій сусід був адвокатом. Тож я проінформував його, що до мене прийде детектив. Я зверхньо думав, що забалакаю його чи якось відмовлю його від виконання його роботи. Я повністю розумію, чому б не вийшло. Але він прийшов і вивів мене з мого будинку у кайданках.

Ну, по сутті, він зробив мені послугу. Він полював на мене лише через одну причину. Це звуть «лікарський шоппінг». Що таке лікарський шоппінг? Загалом, усі знеболювальні ліки є підконтрольними речовинами. Коли ви йдете до такого доктора і встановлюєте з ним відносини, ви маєте підписати папірець. Де написано, що усі такі чи схожі ліки ви маєте отримувати через нього і лише через нього. І я підписав такий папірець чотири рази.

І ось через цю брехню і виникли проблеми. Кожного разу, коли я йшов до іншого лікаря, стверджуючи що він був єдиним лікарем, від кого я отримую знеболювальні, оці «підконтрольні речовини», я порушував закон.

Може вас цікавить, Мейвен, а чого ж це нелегально? Ну, якщо це не буде нелегальним, люди на кшталт мене отримають доступ до не лімітованої кількості лікарів і отримають не лімітовану кількість «підконтрольних речовин». І це погано.
Я перший раз був у кайданках, мене забрали з мого будинку, посадили на заднє сидіння поліцейської машини, і відправили до місцевої в’язниці. Мій сусід прослідував за мною и був готовий звільнити мене під заставу і негайно витягти з в’язниці. Сказати шо я був наляканий це буде не те слово. Я маю на увазі це було щось, через що я ніколи раніше не проходив і не хотів би проходити. І ви ж знаєте, коли ви маєте справу з чимось в перший раз, ви просто не знаєте як і що буде йти слідом. Мене негайно ж запроторили до в’язниці після оформлення. Я знав, що мій сусід працює в цей час над моїм звільненням і я сам пройшов до камери затримання. І через кілька годин після того, як це випробування почалося – воно завершилося. Але ось чого я не розумів і не міг навіть передбачити, так це які будуть в цього наслідки для мого життя взагалі.

Як тільки новина про мій арешт поширилася.. Ще, раз, я не думав що це буде мати таке велике значення. Я взагалі не думав, що про це хоч хтось довідається. О, як я помилявся.



Як тільки це сталося, це поширили місцеві новини, TMZ, і як тільки моє оте фото, фото з поліцейської установи – яким я не пишаюся – поширилося, я почав звідусіль отримувати телефонні дзвінки. Перший, який я отримав, був від офису WWE, які запропонували мені допомогу, допомогу з реабілітацією, якщо треба. Мене ж турбувало тоді лише одне. Як мені зберегти свою роботу з HSN. Я негайно знайшов адвоката, і, правду кажучи, чудового адвоката, який дуже допоміг мені і впевнився, що звинувачення буде не дуже серйозним, і таким з яким я зможу впоратись. Але як тільки про мій арешт дізналася преса, TMZ, і світ дізнався про це… Шкода вже стала невідворотною. Було вже занадто пізно. Я більше ніколи знову не працював з HSN телебаченням з того дня. По факту, я більше ніколи навіть не відвідав ту будівлю. Я просто отримав телефонний дзвінок, в якому мені сказали, що мої послуги більше не потрібні. Ця робота... Я ненавиджу те, що вона завершилася таким чином. Це була чудова робота, як я і сказав раніше. Я казав про те відчуття, що мене недооцінюють, не використовують належним чином і що я не жив так як я б хотів. Ну, в й момент в мене забрали гарну роботу. Гадаю, тоді навіть не мав турбуватися про це. Тому що з того моменту в мене почалося виживання.

Отож. Я у Флориді, без джерел прибутку. Маю приймати рішення, чи мені залишатися тут, у Флориді, де можливо буду обмежений в можливостях чи я збираюся все розпочати з початку. Ну, і у 2012 році, я розпочав з початку. Все ще мені належало, я закинув у багажник автомобіля, і поїхав до Нью-Йорку, де я мав друга. Якому належав бар, і він сказав. Мейвен, я можу поставити тебе коло дверей мого бару и безперечно можу покласти трохи грошей за це в твої кишені. Дуже далеко від того, де я був…

Це дало мені дуже добрий урок, і це.. Не жалійтеся на те, що у вас є, тому що Господь докине вам більших проблем у майбутньому, хех. Не зрозумійте мене неправильно. Я надзвичайно вдячний і смиренний за те, що мій друг пішов мені назустріч і дав мені можливість покласти трохи грошей у кишеню.

Ми говорили тут про негативні наслідки, яких було дуже багато від мого арешту. Але й був і позитивний ефект, який призвів до того, що, можливо, врятувало мені життя у перспективі. Тому що абсолютно не можливо, що таку кількість пігулок, яку я приймав щоденно, від 35 до 50, витримувало б людське тіло весь час. То ж забрати все від мене можливо призвело до того, що врятувало мені життя у перспективі. Хоча я розумію, що шкоди я своєму тілу завдав вже невиправної, той факт, що я все ще стою перед вами, що я можу записувати свої відео тиждень за тижнем, можливо це все сталося лише через той арешт. І за це я вдячний.

Як і за стосунки, які я побудував у WWE. Але про це якось вже наступним разом.

⚡ Свіжі новини в Telegram-каналі, наш новий проект LEGкомысленный RUSev

Крутий контент на YouTube.