Які фінішери у WWE найболючиші?
Мейвен Хуффман
Тут мушу зробити деяку примітку. Я переклав так: "Barely felt it" - Ледвe відчув", "Noticeable, but not bad" - "Майте на увазі, але норм", "it hurts"-"Це болить", "it hurts a lot"-"Це дуже болить", "I hate the job"-"Я ненавиджу цю роботу". Swordling.
Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
Під час моєї кар’єри у WWE я не мав прямо досхочу матчів, але досхочу найприйнявся фінішерів, і вони досить різні. Декотрі б’ють, як молотом, а декотрих не відчуваєш зовсім.
Тож ми збираємося надати їм сьогодні рейтинг, розклавши усі фінішери по категоріям у ось у цій таблиці.
В таблиці починаємо з категорії «Майже не відчув» до «Я ненавиджу цю роботу». Ну і там між ними « Майте на увазі, але норм», «Це болить!» та «Це дуже сильно болить!».
Ну а зараз… Поринаємо у мої сповнені болі спогади. Усе як ви любите.
Перш за все – пауер-бомба(Power Bomb).
Я приймав пауeр-бомбу від сімох різних виконавців. І, чесно кажучи, кожен виконував її трохи інакше. Все залежить, де і як ви приземлитися. Це тренують з самого початку реслерів – як падати. І чого вони вчать – це як поширити енергію по всьому тілу, так широко, як можете, перед тим, як приземлитися.
Коли хтось проводить на вас пауер-бомбу, багато, що не є під вашим контролем, але ви ще можете поширювати енергію по вашому тілу, коли ви гепнетеся на мат, і ви все ще намагаєтеся приземлитися настільки безпечно, настільки можете.
Але що поганого – це падіння відчує ваша спина, і, цілком можливо, шия. Це дійсно залежить від того, хто виконує пауер-бомбу. Це болить. Але якщо ви працюєте з кимось, хто приземляє вас обережно - це болить, але трохи менше. Але, кінець кінцем, це ж кличуть пауер-бомбою (могутня бомба), а не якоюсь пуховою бомбою – це Пауер-Бомба, хлопці. Ви це відчуєте. Тому я кладу її до категорії – «Це болить!». Ви це відчуєте – але після цього ви можете ходити.
Наступна річ у цьому переліку – лег-дроп(Leg Drop).
Як і пауер-бомба, легдроп залежить від того, хто виконує. Я прийняв кілька лег-дропів від Тесту, і Тест був доволі гарний у цьому. Навіть при тому, що він завзятий змагальник, при тому що він виглядав так, наче віддав все, що мав у матч, з з ним працювати у матчі завжди було безпечно. Легдроп це один з тих рухів, про які, як тільки його починали виконувати, я розумів – на ніч можу робити все, що хочу. І причина, чому я не вважаю лег-дроп поганим рухом – це тому, що ті, хто його виконують, беруть на себе більшу частину його імпульсу. Кожен раз вони падають…..
Подумайте над цим. Кожен раз вони падають не з ідеальним балансом, їх баланс зміщений. Їх стегна та нижня частина спини приймуть на себе весь тягар удару. Вони мають поглинути усе це і, для того хто виконує цей рух, все це біль буде куди більш відчутним, ніж для того, хто його приймає.
Я ніколи не приймав легдроп від Хогана. Не знаю, як це відчувається від нього. Але я знаю оті декілька легдропів, що прийняв я, і тому я кладу його… до «Ледве відчув» категорії.
Наступна річ у цьому переліку – Четвірка (Figure four).
Мої брати і я видавали ці «четвірки» один одному, коли ми зростали – то ж я знав, як це відчувається. Четвірка це один з тих рухів, які базуються на прикладних бойових мистецтвах. То ж, якщо ви зробите четвірку, і додасте до неї тиск – ой, це боляче. В дійсності, ви ризикуєте зламати ногу. Але ж ми знаємо, це про-реслінг, це така робота. В ту хвилину, коли він виконується, виконавець зненацька повертається, і все виглядає так, що він прикладає сильний тиск, стільки, скільки може людина, і той, хто приймає його, корчиться від болю – о, це виглядає на мільйон доларів. А в дійсності жодного тиску не має чи є мінімальний.
Це один з тих рідкісних рухів, які дійсно можуть завдати шкоди, можуть нанести травму, але, якщо ви працюєте з професіоналами, такими як Рік Флер, ви це ледве відчуєте. Я віднесу його до категорії «Майте на увазі, але норм», і це лише тому, що він може завдати шкоди.
Наступна річ у цьому переліку – Чоукслем (Сhoke Slam).
Я прийняв більшість чоукслемів від Кейна та також від Теста. Обидва хлопці в цьому були чудовими – в тому, що б впевнитися, що я зможу ходити після цього наступного дня. Але, кінець кінцем, гравітація за замовчуванням про це турбується менше…
І тому я кладу його до «Це дуже болить».
Наступний рух у моєму переліку, можливо, вас здивує. Це Фрог-Сплеш(Frog Splash).
Це виглядає як рух, який може завдати шкоди, ви можете його відчути – але інші рухи можуть відчуватися гірше. Вочевидь, чоукслем, пауєр-бомба, і будь який рух, де гравітація ворогує з вами, виглядають більш руйнівними. Але дозвольте, я скажу. Коли ви приймаєте фрог-сплеш, гравітація все ще не ваш друг. Більшою частиною, кожен, хто виконує фрог-сплеш, важить не більше 90 плюс-мінус кілограммів(200 фунтів). Поки ви там лежите, поки ви уразливі і бачите, як на вас летить хтось з відстані 3-5 метрів, і збирається всю оту свою вагу приземлити на вас, ця мить не дуже приємна. Ще додайте, що це може бути поза рингом, чи вони можуть втратити баланс, чи летіти повз потрібної точки приземлення… Це таке лайно, коли доросла людина падає на вас з усієї сили. Але я також мав на увазі, що я працював з професіоналами, які знали – неважливо як сильно розтягнутися угорі, коли вони внизу – мусять згрупуватися, щоб зменшити імпульс так, як тільки можливо. Але всяке буває.
Часом цей рух шкодить. Якось у неділю, на шоу, я працював з Вел Венусом, і Вел чудово доставляв фрог-сплеш. Офігений імпульс його ваги змусив мою голову двічі вдаритися о настил рингу, і я… Я отримав струс мозку. То ж поміркуйте над цім. Я отримав струс мозку, просто лежачи на рингу, через фрог-сплеш. Ось тому цей рух їде до «Я ненавиджу цю роботу». Ніколи не бажав прийняти ще один.
Наступна річ з переліку – Свантон-бомба(Swanton-bomb).
Ну, і як кожен знає, це рух Джеффа Харді. Джефф був одним з тих реслерів... Ну, він завжди ризикував своїм тілом, перш ніж ризикувати вашим. Свантон-бомба чудово це іілюструє. Джеф вкладав вас там, де це було потрібно. Де б ви не були, Джеф чудово робив переворот, він був таким атлетичним... І саме тому я кладу Свантон-бомбу до категорії «Ледве відчув». Кожного разу, якщо ця людина видавала рух, вона брала на себе 90 відсотків ризику – і це дійсно шкодило менше.
Наступна річ у переліку це Cпір(Spear-Спис) чи Гарпун( (Hаrpoon).
Гарпун дуже продуманий рух. Цей рух, який приймаюча персона – в цьому випадку я – мала б його селлити. Коли це виконують на вас, ви маєте можливість допомогти собі поширити енергію по всьому тілу. Так, ми знову говоримо про розподіл ваги та як правильно падати, що ви вже, мабуть, практикували тисячі разів. Це правильно. Це якоюсь мірою допоможе вам, коли приймаєте Гарпун. Це з тих рухів, які ви відчуєте. Але це 50 на 50, від того хто виконує і від того, хто приймає.
Для того хто видає гарпун, це також не пікнік, то ж тому я кладу це до «Майте на увазі, але норм».
Наступний фінішер у моєму переліку це найпопулярніший( про що весь час сперечаються) фінішер усіх часів. І я розумію, що ви в коментарях напишете купу інших, які більш популярні. Ну, це ж мій перелік, і в ньому так. Робіть свій канал и там собі викладіть ваш. Для мене ж РKO це легендарний фінішер, але як же його приймають?
Ренді наче без зусиль підстрибує, і, коли ви бачите, що він підстрибує і наближається до вас, просто трохи нахилиться, щоб йому менше перейматися через висоту, підкладіть руки під його спину, щоб допомогти йому трохи більше протриматися в повітрі, - і потім це звичайне падіння на обличчя. На відміну від падіння на спину, це фінішер з тих декількох, де ви падаєте на обличчя – тобто замість падіння на спину ви приземляєтеся обличчям донизу.
Цей фінішер допоміг його кар’єрі стрибнути до статусу суперзірки, в якому він перебуває і по цей час. Але як він відчувається? Я не знаю, як це відчувається у когось іншого, я ніколи не приймав щось подібне до Даймондкаттеру(Diamond Cutter, Діамантовий Різак) від DDP, але я прийняв, можливо, 50 РКО у телевізійних та нетелевізійних шоу, тому я кладу це до «Ледве відчув». Ренді це професіонал. Ренді це один з тих, хто на моїй горі Рашмор реслінгу, і якщо ви там – ви знаєте як зробити ваш фінішер виглядаючим загрозливим, у той же час зберігаючи його цілковито безпечним.
Наступний фінішер – тут ми маємо справу з «Твариною» чи, якщо хочете, з «Стражем Галактики», хех... Звичайно ж, я говорю про Дейва Батісту з його Батіста-бомб(Batista-bomb).
Батіста-бомб бездоганно пасувала до Дейва. Чому? Тому що дійсно висвітлювала його агресивність, це один з таких рухів. Якщо ви реслер-силовик, яким був Дейв, з його одними з кращих природніх фізичних даних у реслінгу – і ви фізично виглядаєте так загрозливо, вам потрібен рух, який виглядає не гірше за вас самого. І Батіста-бомб робила саме це. Але як ж це відчувається? Якось однієї ночі, я майже впевнений, що це було на Raw, я реслював з Дейвом. Ми були у Клівленді, Огайо. Серед нашої аудиторії був особливий гість тієї ночі. Саме так, Леброн Джеймс, в його першій рік у тій лізі, був коло рингу.
Дейв і я дійсно працювали поряд з ним, і це був кінець гарної ночі для мене в тому матчі. Батіста-бомб тієї ночі... Я припускаю, що Дейв був надто заведений, був надто збуджений - коли він приземлив мене на настил, це точно було з тих рухів, які я відчув на своїй шкірі. Загалом я приймав цей рух багато разів від нього, і він завжди опускав мене безпечно, але знову ж таки – коли ви маєте справу з гравітацією, а ще до того ж й додатковою силою від такого надзвичайно сильного хлопця….
Ну, я отримав таке задоволення тієї ночі, скажімо так. Батіста-бомб до «Я ненавиджу цю роботу».
Наступна річ у цьому переліку – Стіни від Джеріко.
Я вперше прийняв цей рух під час матчу за чемпіонство після мого епізоду з Королівської битви з Трунарем. Я ніколи не знав, як цей рух відчувається. Цього руху не було ані під час мого тренування, ані під час моєї підготовки. То ж коли Кріс виконав цей рух на мені, це також перший раз коли я… Хм... Пам’ятаю, під час матчу, ви могли бачити моє обличчя.
Обличчя того, хто майже здався. Взагалі по життю здався. І я це не селив. Це були справжні мої емоції. Це був єдиний раз у моєму житті, коли я побачив підошву мого взуття з такого кута і тоді, коли я їх надягнув, але як же це відчувається..
Ну.. Я маю бути чесним. Якщо я кажу що щось примушує мене здатися по життю, це йде до категорії «Це дуже болить». Це не з тих рухів, через які я б ненавидів ту роботу, але й точно не з тих, які я б хотів знову пережити.
Наступний рух в переліку це… Ну, через нього дійсно постраждали у минулому. Декілька людей мали травми шиї.. Одразу ж можна пригадати Стіва Остіна.
Якщо у вас матч, де це має бути застосовано, думка про це завжди блукає десь у підсвідомості. Але коли Трунар виконує на вас Надгробок-пайлдрайвер (Thumbstone Piledriver)... Просто довіртеся йому. Це людина, цей Феномен.. Ви ж знаєте, ну щонайменше я знав, я в надійних руках. Цей рух дійсно ризикований, але тут є щось на зразок трюку. Коли ви перегорнуті, коли він тримає вас у руках, коли він селить рух и натовп реагує на це.. Ключ для того, хто приймає це – охопити руками та міцно стиснути іх.
То ж коли він падає на коліна і ударяється ними, ви по суті самі тримаєте себе і також притримуєте свою голову від того, щоб увіткнутися нею у настил рингу. Я пам’ятаю, Трунар сам розказав мені це. Я пам’ятаю, коли він перший раз зробив на мені це і я лежав і думав «Отакої. Нічого не відчуваю».
Тож Надгробок пайл-драйвер йде до «Майте на увазі, але норм». Я не можу його, будучи при своєму розумі, покласти до «Майже не відчуваю», тому що є інші, які пошкодили свої шиї, вони це відчули набагато сильніше, ніж я.
Наступним фінішером у цьому листі – давайте поговоримо про Суперкік(Super Kick).
Цікавий факт про суперкік.
Ті ночі, коли Шон Майклз був у карді, ви завжди знали – він виконає cуперкік. Це... Це просто його візитка, це завжди виглядало так круто і бездоганно… Що на горілла-позишен був напис – «Ні cуперкікам»(“No superkicks”). Звичайно, це було не для Шона. Цей напис захищав Шона. Вони не хотіли бачити жодного суперкіку. Ось чому, коли Шон виконував його – це був перший раз, коли аудиторія бачила цей прийом тієї ночі. Я прийняв декілька суперкіків від інших людей, і я знаю, що Стів Річардз використовує його, називаючи «Стіві-кік». Я дійсно прийняв Стіві-кік від Стіва Річардза. І як він відчувається? Це той рух, де кілька сантиметрів визначають, це буде легко – чи в вашу голову прилетить з ноги. Однієї ночі Бред Харт прийняв щось на зразок суперкіку від Голдберга, і це по факту завершило його кар’єру.
Мені пощастило, в мою голову ніколи не прилетіло таке, але я збираюся виказати шану руху, який на це заслуговує. І тому це йде до категорії «Це болить». Я дуже радий, коли бачу, що виконується суперкік і один з реслерів кладе руки, щоб поглинути імпульс від нього, чи коли я бачу маленьку відстань між ударом та приймаючим. Тому що ми усі бачили, що трапляється, якщо цього не відбудеться.
Наступний фінішер у переліку це Педігрі.
Хантер був одним з тих, з ким міг я реслювати досить тривалий час у підготовці. І я тут не зірву чийсь дах, кажучи що не втомлювався. І до його рухів це також стосується… Але я ледве відчув щось, коли працював з Хантером, хоча він все робив так, щоб виглядало нищівним. Ось чому він «Ця гра»(“The Game”), ось чому він один з кращих, щоб пореслювати.
Педігрі... Я, чесно кажучи, завжди більше хвилювався, щоб в мене не вискочило плече, коли він робить захват моїх рук. Одне з моїх плечей не дуже міцно тримається, я вивихнув його, коли мав підготовчий період, на самому початку тренування. Після того, як я його вивихнув, я мав реслювати з Букером на Smackdown менш ніж за тиждень, то ж нікому не казав. І під цім я маю на увазі, моє вивихнуте плече вискакувало час від часу, коли я робив усякі дурниці... І я завжди був стурбований, коли Хантер затискав мої руки, що б воно не вискочило. Але цього ніколи не сталося, тож я дам йому шанс. Педігрі це – «Майте на увазі, але норм». Ви завжди ризикуєте, коли падаєте на обличчя, і при цьому ваші руки не можуть пом’якшити падіння, але Хантер – професіонал. Він завжди знає, як захистити хлопця, коли вони падають. Він завжди дуже піклувався про мене і за це – величезне спасибі, Хантер.
Наступний рух у переліку це DDT. Я знаю, що ви скажете. Це більше не фінішер. Але він мав би бути ним. Коли я зростав, і коли тренувався, DDT був нищівним рухом.
В ранню кар’єру, коли я був у HWA, це була підготовча площадка WWE у Цінціннаті на той час, я був у командному матчі проти Леша Лару. Я не пам'ятаю, хто другий був у матчі. Леш захопив мене, і коли ми впали до низу для DDT, він утримував і я ввіткнувся головою у настіл рингу. Це було, можливо, перший раз, коли в моїх ушах задзвеніло. Не знаю, чи я мав струс мозку. В нас не було медичного огляду на той час. Але це шкодить. Ось чому я все ще відношу DDT до категорії фінішерів. Але ж як це відчувається.. Ну, якщо не вважати цього разу, не так вже й погано. То ж я відношу це до «Майте на увазі, але норм».
Наступний фінішер у моєму переліку, можливо один з тих, що виглядають найбільш руйнівними за весь час, і я зараз кажу за старий хардкорний Алабама Слем("Hardcore Alabama Slam").
Той момент, коли він хапає когось за ноги, і ви бачите отой розкрут, а потім тіло жбурляють на підлогу, це.. Знову ж так, це ж очевидно. Гравітація, сила, ще багато речей, які ви не можете контролювати. Але все ж намагайтеся впасти настільки безпечно, наскільки можливо в цей момент. Боб це завзятий перфекціоніст, він хоче це зробити максимально реалістичним, коли жбурляє вас і робить це, але він завжди обережно приземляв мене, щонайменше.
Куди ж це покласти… Я ніколи не бажав це прийняти. Наслідки завжди відчувалися опісля.. То ж це до «Це дуже болить». Один з тих рухів, котрі ви на себе відчуєте вже за кілька годин.
Ну і останній фінішер у моєму переліку. Якщо РКО це найвідоміший фінішер усіх часів, на мою думку, то цей я можу привести як приклад для дебатів, і я навіть згоден вислухати аргументи. Ми говоримо про «Стоунколд Станнер»(“Stonecold Stunner”) Стіва Остіна.
Саймон Дін та я обидва прийняли його у Лос-Анжелесі, на Monday Night Raw, ніч після Wrestlemania. Це з тих рухів, про які я гадаю, що люди більше задоволення отримують, коли бачать, як хтось селить його, ніж від того як Стів його виконує. Декотрі роблять це неперевершено, як Рок, як Скотт Холл, і потім Вінс Макмен.
І, можливо, будь хто ще посередині між ними. Але ж як це відчувається… Ну.. Я дуже радий вам оголосити що Стоунколд Станнер йде до «Ледве відчув» категорії.
На цьому я завершив свій перелік та розмістив усі фінішери, які приймав.
Іронічно, що найгірша моя травма у реслінгу прийшла не від ціх фінішерів, а від руху, який я робив 17 років… І про це я вам розповім якось наступного разу.
Тут мушу зробити деяку примітку. Я переклав так: "Barely felt it" - Ледвe відчув", "Noticeable, but not bad" - "Майте на увазі, але норм", "it hurts"-"Це болить", "it hurts a lot"-"Це дуже болить", "I hate the job"-"Я ненавиджу цю роботу". Swordling.
Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
Під час моєї кар’єри у WWE я не мав прямо досхочу матчів, але досхочу найприйнявся фінішерів, і вони досить різні. Декотрі б’ють, як молотом, а декотрих не відчуваєш зовсім.
Тож ми збираємося надати їм сьогодні рейтинг, розклавши усі фінішери по категоріям у ось у цій таблиці.
В таблиці починаємо з категорії «Майже не відчув» до «Я ненавиджу цю роботу». Ну і там між ними « Майте на увазі, але норм», «Це болить!» та «Це дуже сильно болить!».
Ну а зараз… Поринаємо у мої сповнені болі спогади. Усе як ви любите.
Перш за все – пауер-бомба(Power Bomb).
Я приймав пауeр-бомбу від сімох різних виконавців. І, чесно кажучи, кожен виконував її трохи інакше. Все залежить, де і як ви приземлитися. Це тренують з самого початку реслерів – як падати. І чого вони вчать – це як поширити енергію по всьому тілу, так широко, як можете, перед тим, як приземлитися.
Коли хтось проводить на вас пауер-бомбу, багато, що не є під вашим контролем, але ви ще можете поширювати енергію по вашому тілу, коли ви гепнетеся на мат, і ви все ще намагаєтеся приземлитися настільки безпечно, настільки можете.
Але що поганого – це падіння відчує ваша спина, і, цілком можливо, шия. Це дійсно залежить від того, хто виконує пауер-бомбу. Це болить. Але якщо ви працюєте з кимось, хто приземляє вас обережно - це болить, але трохи менше. Але, кінець кінцем, це ж кличуть пауер-бомбою (могутня бомба), а не якоюсь пуховою бомбою – це Пауер-Бомба, хлопці. Ви це відчуєте. Тому я кладу її до категорії – «Це болить!». Ви це відчуєте – але після цього ви можете ходити.
Наступна річ у цьому переліку – лег-дроп(Leg Drop).
Як і пауер-бомба, легдроп залежить від того, хто виконує. Я прийняв кілька лег-дропів від Тесту, і Тест був доволі гарний у цьому. Навіть при тому, що він завзятий змагальник, при тому що він виглядав так, наче віддав все, що мав у матч, з з ним працювати у матчі завжди було безпечно. Легдроп це один з тих рухів, про які, як тільки його починали виконувати, я розумів – на ніч можу робити все, що хочу. І причина, чому я не вважаю лег-дроп поганим рухом – це тому, що ті, хто його виконують, беруть на себе більшу частину його імпульсу. Кожен раз вони падають…..
Подумайте над цим. Кожен раз вони падають не з ідеальним балансом, їх баланс зміщений. Їх стегна та нижня частина спини приймуть на себе весь тягар удару. Вони мають поглинути усе це і, для того хто виконує цей рух, все це біль буде куди більш відчутним, ніж для того, хто його приймає.
Я ніколи не приймав легдроп від Хогана. Не знаю, як це відчувається від нього. Але я знаю оті декілька легдропів, що прийняв я, і тому я кладу його… до «Ледве відчув» категорії.
Наступна річ у цьому переліку – Четвірка (Figure four).
Мої брати і я видавали ці «четвірки» один одному, коли ми зростали – то ж я знав, як це відчувається. Четвірка це один з тих рухів, які базуються на прикладних бойових мистецтвах. То ж, якщо ви зробите четвірку, і додасте до неї тиск – ой, це боляче. В дійсності, ви ризикуєте зламати ногу. Але ж ми знаємо, це про-реслінг, це така робота. В ту хвилину, коли він виконується, виконавець зненацька повертається, і все виглядає так, що він прикладає сильний тиск, стільки, скільки може людина, і той, хто приймає його, корчиться від болю – о, це виглядає на мільйон доларів. А в дійсності жодного тиску не має чи є мінімальний.
Це один з тих рідкісних рухів, які дійсно можуть завдати шкоди, можуть нанести травму, але, якщо ви працюєте з професіоналами, такими як Рік Флер, ви це ледве відчуєте. Я віднесу його до категорії «Майте на увазі, але норм», і це лише тому, що він може завдати шкоди.
Наступна річ у цьому переліку – Чоукслем (Сhoke Slam).
Я прийняв більшість чоукслемів від Кейна та також від Теста. Обидва хлопці в цьому були чудовими – в тому, що б впевнитися, що я зможу ходити після цього наступного дня. Але, кінець кінцем, гравітація за замовчуванням про це турбується менше…
І тому я кладу його до «Це дуже болить».
Наступний рух у моєму переліку, можливо, вас здивує. Це Фрог-Сплеш(Frog Splash).
Це виглядає як рух, який може завдати шкоди, ви можете його відчути – але інші рухи можуть відчуватися гірше. Вочевидь, чоукслем, пауєр-бомба, і будь який рух, де гравітація ворогує з вами, виглядають більш руйнівними. Але дозвольте, я скажу. Коли ви приймаєте фрог-сплеш, гравітація все ще не ваш друг. Більшою частиною, кожен, хто виконує фрог-сплеш, важить не більше 90 плюс-мінус кілограммів(200 фунтів). Поки ви там лежите, поки ви уразливі і бачите, як на вас летить хтось з відстані 3-5 метрів, і збирається всю оту свою вагу приземлити на вас, ця мить не дуже приємна. Ще додайте, що це може бути поза рингом, чи вони можуть втратити баланс, чи летіти повз потрібної точки приземлення… Це таке лайно, коли доросла людина падає на вас з усієї сили. Але я також мав на увазі, що я працював з професіоналами, які знали – неважливо як сильно розтягнутися угорі, коли вони внизу – мусять згрупуватися, щоб зменшити імпульс так, як тільки можливо. Але всяке буває.
Часом цей рух шкодить. Якось у неділю, на шоу, я працював з Вел Венусом, і Вел чудово доставляв фрог-сплеш. Офігений імпульс його ваги змусив мою голову двічі вдаритися о настил рингу, і я… Я отримав струс мозку. То ж поміркуйте над цім. Я отримав струс мозку, просто лежачи на рингу, через фрог-сплеш. Ось тому цей рух їде до «Я ненавиджу цю роботу». Ніколи не бажав прийняти ще один.
Наступна річ з переліку – Свантон-бомба(Swanton-bomb).
Ну, і як кожен знає, це рух Джеффа Харді. Джефф був одним з тих реслерів... Ну, він завжди ризикував своїм тілом, перш ніж ризикувати вашим. Свантон-бомба чудово це іілюструє. Джеф вкладав вас там, де це було потрібно. Де б ви не були, Джеф чудово робив переворот, він був таким атлетичним... І саме тому я кладу Свантон-бомбу до категорії «Ледве відчув». Кожного разу, якщо ця людина видавала рух, вона брала на себе 90 відсотків ризику – і це дійсно шкодило менше.
Наступна річ у переліку це Cпір(Spear-Спис) чи Гарпун( (Hаrpoon).
Гарпун дуже продуманий рух. Цей рух, який приймаюча персона – в цьому випадку я – мала б його селлити. Коли це виконують на вас, ви маєте можливість допомогти собі поширити енергію по всьому тілу. Так, ми знову говоримо про розподіл ваги та як правильно падати, що ви вже, мабуть, практикували тисячі разів. Це правильно. Це якоюсь мірою допоможе вам, коли приймаєте Гарпун. Це з тих рухів, які ви відчуєте. Але це 50 на 50, від того хто виконує і від того, хто приймає.
Для того хто видає гарпун, це також не пікнік, то ж тому я кладу це до «Майте на увазі, але норм».
Наступний фінішер у моєму переліку це найпопулярніший( про що весь час сперечаються) фінішер усіх часів. І я розумію, що ви в коментарях напишете купу інших, які більш популярні. Ну, це ж мій перелік, і в ньому так. Робіть свій канал и там собі викладіть ваш. Для мене ж РKO це легендарний фінішер, але як же його приймають?
Ренді наче без зусиль підстрибує, і, коли ви бачите, що він підстрибує і наближається до вас, просто трохи нахилиться, щоб йому менше перейматися через висоту, підкладіть руки під його спину, щоб допомогти йому трохи більше протриматися в повітрі, - і потім це звичайне падіння на обличчя. На відміну від падіння на спину, це фінішер з тих декількох, де ви падаєте на обличчя – тобто замість падіння на спину ви приземляєтеся обличчям донизу.
Цей фінішер допоміг його кар’єрі стрибнути до статусу суперзірки, в якому він перебуває і по цей час. Але як він відчувається? Я не знаю, як це відчувається у когось іншого, я ніколи не приймав щось подібне до Даймондкаттеру(Diamond Cutter, Діамантовий Різак) від DDP, але я прийняв, можливо, 50 РКО у телевізійних та нетелевізійних шоу, тому я кладу це до «Ледве відчув». Ренді це професіонал. Ренді це один з тих, хто на моїй горі Рашмор реслінгу, і якщо ви там – ви знаєте як зробити ваш фінішер виглядаючим загрозливим, у той же час зберігаючи його цілковито безпечним.
Наступний фінішер – тут ми маємо справу з «Твариною» чи, якщо хочете, з «Стражем Галактики», хех... Звичайно ж, я говорю про Дейва Батісту з його Батіста-бомб(Batista-bomb).
Батіста-бомб бездоганно пасувала до Дейва. Чому? Тому що дійсно висвітлювала його агресивність, це один з таких рухів. Якщо ви реслер-силовик, яким був Дейв, з його одними з кращих природніх фізичних даних у реслінгу – і ви фізично виглядаєте так загрозливо, вам потрібен рух, який виглядає не гірше за вас самого. І Батіста-бомб робила саме це. Але як ж це відчувається? Якось однієї ночі, я майже впевнений, що це було на Raw, я реслював з Дейвом. Ми були у Клівленді, Огайо. Серед нашої аудиторії був особливий гість тієї ночі. Саме так, Леброн Джеймс, в його першій рік у тій лізі, був коло рингу.
Дейв і я дійсно працювали поряд з ним, і це був кінець гарної ночі для мене в тому матчі. Батіста-бомб тієї ночі... Я припускаю, що Дейв був надто заведений, був надто збуджений - коли він приземлив мене на настил, це точно було з тих рухів, які я відчув на своїй шкірі. Загалом я приймав цей рух багато разів від нього, і він завжди опускав мене безпечно, але знову ж таки – коли ви маєте справу з гравітацією, а ще до того ж й додатковою силою від такого надзвичайно сильного хлопця….
Ну, я отримав таке задоволення тієї ночі, скажімо так. Батіста-бомб до «Я ненавиджу цю роботу».
Наступна річ у цьому переліку – Стіни від Джеріко.
Я вперше прийняв цей рух під час матчу за чемпіонство після мого епізоду з Королівської битви з Трунарем. Я ніколи не знав, як цей рух відчувається. Цього руху не було ані під час мого тренування, ані під час моєї підготовки. То ж коли Кріс виконав цей рух на мені, це також перший раз коли я… Хм... Пам’ятаю, під час матчу, ви могли бачити моє обличчя.
Обличчя того, хто майже здався. Взагалі по життю здався. І я це не селив. Це були справжні мої емоції. Це був єдиний раз у моєму житті, коли я побачив підошву мого взуття з такого кута і тоді, коли я їх надягнув, але як же це відчувається..
Ну.. Я маю бути чесним. Якщо я кажу що щось примушує мене здатися по життю, це йде до категорії «Це дуже болить». Це не з тих рухів, через які я б ненавидів ту роботу, але й точно не з тих, які я б хотів знову пережити.
Наступний рух в переліку це… Ну, через нього дійсно постраждали у минулому. Декілька людей мали травми шиї.. Одразу ж можна пригадати Стіва Остіна.
Якщо у вас матч, де це має бути застосовано, думка про це завжди блукає десь у підсвідомості. Але коли Трунар виконує на вас Надгробок-пайлдрайвер (Thumbstone Piledriver)... Просто довіртеся йому. Це людина, цей Феномен.. Ви ж знаєте, ну щонайменше я знав, я в надійних руках. Цей рух дійсно ризикований, але тут є щось на зразок трюку. Коли ви перегорнуті, коли він тримає вас у руках, коли він селить рух и натовп реагує на це.. Ключ для того, хто приймає це – охопити руками та міцно стиснути іх.
То ж коли він падає на коліна і ударяється ними, ви по суті самі тримаєте себе і також притримуєте свою голову від того, щоб увіткнутися нею у настил рингу. Я пам’ятаю, Трунар сам розказав мені це. Я пам’ятаю, коли він перший раз зробив на мені це і я лежав і думав «Отакої. Нічого не відчуваю».
Тож Надгробок пайл-драйвер йде до «Майте на увазі, але норм». Я не можу його, будучи при своєму розумі, покласти до «Майже не відчуваю», тому що є інші, які пошкодили свої шиї, вони це відчули набагато сильніше, ніж я.
Наступним фінішером у цьому листі – давайте поговоримо про Суперкік(Super Kick).
Цікавий факт про суперкік.
Ті ночі, коли Шон Майклз був у карді, ви завжди знали – він виконає cуперкік. Це... Це просто його візитка, це завжди виглядало так круто і бездоганно… Що на горілла-позишен був напис – «Ні cуперкікам»(“No superkicks”). Звичайно, це було не для Шона. Цей напис захищав Шона. Вони не хотіли бачити жодного суперкіку. Ось чому, коли Шон виконував його – це був перший раз, коли аудиторія бачила цей прийом тієї ночі. Я прийняв декілька суперкіків від інших людей, і я знаю, що Стів Річардз використовує його, називаючи «Стіві-кік». Я дійсно прийняв Стіві-кік від Стіва Річардза. І як він відчувається? Це той рух, де кілька сантиметрів визначають, це буде легко – чи в вашу голову прилетить з ноги. Однієї ночі Бред Харт прийняв щось на зразок суперкіку від Голдберга, і це по факту завершило його кар’єру.
Мені пощастило, в мою голову ніколи не прилетіло таке, але я збираюся виказати шану руху, який на це заслуговує. І тому це йде до категорії «Це болить». Я дуже радий, коли бачу, що виконується суперкік і один з реслерів кладе руки, щоб поглинути імпульс від нього, чи коли я бачу маленьку відстань між ударом та приймаючим. Тому що ми усі бачили, що трапляється, якщо цього не відбудеться.
Наступний фінішер у переліку це Педігрі.
Хантер був одним з тих, з ким міг я реслювати досить тривалий час у підготовці. І я тут не зірву чийсь дах, кажучи що не втомлювався. І до його рухів це також стосується… Але я ледве відчув щось, коли працював з Хантером, хоча він все робив так, щоб виглядало нищівним. Ось чому він «Ця гра»(“The Game”), ось чому він один з кращих, щоб пореслювати.
Педігрі... Я, чесно кажучи, завжди більше хвилювався, щоб в мене не вискочило плече, коли він робить захват моїх рук. Одне з моїх плечей не дуже міцно тримається, я вивихнув його, коли мав підготовчий період, на самому початку тренування. Після того, як я його вивихнув, я мав реслювати з Букером на Smackdown менш ніж за тиждень, то ж нікому не казав. І під цім я маю на увазі, моє вивихнуте плече вискакувало час від часу, коли я робив усякі дурниці... І я завжди був стурбований, коли Хантер затискав мої руки, що б воно не вискочило. Але цього ніколи не сталося, тож я дам йому шанс. Педігрі це – «Майте на увазі, але норм». Ви завжди ризикуєте, коли падаєте на обличчя, і при цьому ваші руки не можуть пом’якшити падіння, але Хантер – професіонал. Він завжди знає, як захистити хлопця, коли вони падають. Він завжди дуже піклувався про мене і за це – величезне спасибі, Хантер.
Наступний рух у переліку це DDT. Я знаю, що ви скажете. Це більше не фінішер. Але він мав би бути ним. Коли я зростав, і коли тренувався, DDT був нищівним рухом.
В ранню кар’єру, коли я був у HWA, це була підготовча площадка WWE у Цінціннаті на той час, я був у командному матчі проти Леша Лару. Я не пам'ятаю, хто другий був у матчі. Леш захопив мене, і коли ми впали до низу для DDT, він утримував і я ввіткнувся головою у настіл рингу. Це було, можливо, перший раз, коли в моїх ушах задзвеніло. Не знаю, чи я мав струс мозку. В нас не було медичного огляду на той час. Але це шкодить. Ось чому я все ще відношу DDT до категорії фінішерів. Але ж як це відчувається.. Ну, якщо не вважати цього разу, не так вже й погано. То ж я відношу це до «Майте на увазі, але норм».
Наступний фінішер у моєму переліку, можливо один з тих, що виглядають найбільш руйнівними за весь час, і я зараз кажу за старий хардкорний Алабама Слем("Hardcore Alabama Slam").
Той момент, коли він хапає когось за ноги, і ви бачите отой розкрут, а потім тіло жбурляють на підлогу, це.. Знову ж так, це ж очевидно. Гравітація, сила, ще багато речей, які ви не можете контролювати. Але все ж намагайтеся впасти настільки безпечно, наскільки можливо в цей момент. Боб це завзятий перфекціоніст, він хоче це зробити максимально реалістичним, коли жбурляє вас і робить це, але він завжди обережно приземляв мене, щонайменше.
Куди ж це покласти… Я ніколи не бажав це прийняти. Наслідки завжди відчувалися опісля.. То ж це до «Це дуже болить». Один з тих рухів, котрі ви на себе відчуєте вже за кілька годин.
Ну і останній фінішер у моєму переліку. Якщо РКО це найвідоміший фінішер усіх часів, на мою думку, то цей я можу привести як приклад для дебатів, і я навіть згоден вислухати аргументи. Ми говоримо про «Стоунколд Станнер»(“Stonecold Stunner”) Стіва Остіна.
Саймон Дін та я обидва прийняли його у Лос-Анжелесі, на Monday Night Raw, ніч після Wrestlemania. Це з тих рухів, про які я гадаю, що люди більше задоволення отримують, коли бачать, як хтось селить його, ніж від того як Стів його виконує. Декотрі роблять це неперевершено, як Рок, як Скотт Холл, і потім Вінс Макмен.
І, можливо, будь хто ще посередині між ними. Але ж як це відчувається… Ну.. Я дуже радий вам оголосити що Стоунколд Станнер йде до «Ледве відчув» категорії.
На цьому я завершив свій перелік та розмістив усі фінішери, які приймав.
Іронічно, що найгірша моя травма у реслінгу прийшла не від ціх фінішерів, а від руху, який я робив 17 років… І про це я вам розповім якось наступного разу.
Посетители, находящиеся в группе Гості, не могут оставлять комментарии к данной публикации.