Як харчується WWE реслер?

Мейвен Хуффман
Привіт, хлопці, з вами Мейвен.
Один з найважчих викликів, що постає перед реслером у WWE – це як він має харчуватися.
З одного боку, він має тримати себе у формі для ТV і власного здоров’я по суті, але нам також потрібні калорії. В нас не має власної кухні та шеф-поварів, коли ми в турне. Тож як ми споживаємо їжу, яка нам потрібна?

То ж сьогодні побалакаємо про це. Я збираюся розказати, що я їв, коли був у WWE, у дорозі, та що їли деякі інші хлопці. Ми пройдемося від сніданку до вечері плюс кілька перекусів, і я навіть розповім вам про декілька моїх хитрощів з їжею( або читмілів, якщо по сучасному). Ми ж усі час від часу потребуємо чогось дуже смачненького, хіба ж ні?

Спершу ми маємо почати з найважливішого прийому їжи за день і це сніданок.

Тож зазвичай я прокидався рано вранці і спілкувався з тими, хто їхав зі мною – чи Ренді, чи Дівон, чи ЕйАй Сноу чи хтось інший –і ми зазвичай в ту же мить негайно снідали. Це зазвичай було десь у Денні чи Перкинса, бо там були столові прибори, але зараз ви ж зі мною у моїй кухні!

То ж давайте я розповім і покажу, що було моїм улюбленим завтраком під час мого забігу у WWE. Попереджаю – це нудно, але це здоровий сніданок і він чудово виконував свої функції для мене.

Я далеко не шеф повар, то ж пробачте мені, будь ласка, якщо щось не так, але я гарантую що знаю, що роблю. В коментарях завжди будуть якісь люди, які скажуть що не збираються це їсти, чи що готувати це треба по іншому, то ж якщо ви це робите якимось іншим шляхом чи берете у інших брендів, слухайте. Я це зараз розповідаю виключно з метою трохи покращити освіту у людей. Я не намагаюся бути Гордоном Ремзі, чи Вульфом Ганг Мейвеном, я просто розповідаю і показую що я ів, і яєчні білки я їв кожнісінького ранку в моєму житті протягом п’яти років. Вони майже готові, я беру старі добрі вівсяні мюслі (вівсяні пластівці), додаю воду і кладу до микрохвильовки.

Що є доброго в яйцях з самого ранку, це ви ж отримаєте протеїн, який вам потрібен. Це ж очевидно. Багато хлопців, включаючи мене, споживають такий завтрак, коли збираємося до спортзалу, Коли намагаємося почати виконувати фізичні вправи так швидко, як тільки можна. І до цього ми ж ще і маємо закінчити з цім швидко, тому що у нас ввечері виступ, чи ми десь маємо летіти, чи їхати.

Я розумію, що ви скажете. Мейвен, це ж так несмачно. Я маю що на це відповісти. Жбурніть туди кусень індейки, порубайте його на кілька шматків. Хлопці, це прям королівський омлет зараз. Наші білки приготувалися, то ж ми маємо наш протеїн, ми його також маємо у м’ясі, якщо ви додали індейки – декотрі хлопці додаюсь сиру, деякі – гострі соуси. І я з тих, хто дуже полюбляє гостре, і маю майже всі їх.

Тепер чекаємо на вівсянку, що надасть мені енергії – вона є добрим паливом, що б ви не збиралися робити.
То ж ось ваш завтрак! Це мій дорожній сніданок и це дорожній сніданок багатьох хлопців.
Яйця це протеїн, і деякі додають сиру, деякі полюбляють курку чи інше м’ясо. Особисто я дуже полюбляю індейку. Це надає моєму сніданкові гарний присмак, і вівсянка. Просто гарна, багата енергією їжа, потрібна для того щоб ваш день розпочався добре.
Але чи смакує це так, як я це пам’ятаю? Умм.. Ням… Нагадало старі добрі часи, і ця штука прям дуже гарна в цьому.

Отже, ми розібралися із сніданком. Що ж ми робимо після цього? Ну, зазвичай це одна з двох речей – або ми йдемо тренуватися, або ми вирушаємо до іншого міста, на наступне шоу. І навіть сидячи у машинах годинами, ми спалюємо багато калорій – і ми маємо знову заправити пальним наше тіло. Але в нас немає такої розкоші, як можливість зупинитися кожні годину чи дві, що б просто перекусити щось. То ж що ми робимо? Зараз я відкрию вам завісу.

Тож як на мене гарним швидким перекусом є “Allmunds” (цe підсмажений в печі мигдаль), чи якщо я щось хочу більш смачніше, який небудь “Trail Mix”(суміш слив, горіхів, родзинок та шоколадних цукерок M&Ms).
Але я точно розумію що зараз у вас на думці, і це було саме те, про що я думав в той час. Це займає купу місця у твоїй валізі чи рюкзаку. Ти ж не можеш таскати увесь цей вантаж із собою всюди. Ну ви ж знаєте мене:). Я розкрию вам ще дещо.

Я зазвичай готую цю річ за ніч до подорожі. Беру пару зіп-пакетиків і пересипаю зміст з фірмових упаковок до них. І тепер ми маємо той же самий гарний перекус, який займає вже не так багато місця. І він був зі мною на кожному шоу, на якому я виступав, і коли наступав час летіти додому – ранок вівторка – ці зіп-пакетики були повністю порожні, тому що я з’їдав їх усі. І, правду кажучи, я й досі їм цю штуку. Я б це їв весь час, і багато хлопців їли б це також, але в них були і інші ідеї щодо перекусів, про що я вам розповім трохи пізніше.

День йде далі і в нас час пообідати. Зазвичай, коли настає час пообідати, я вже завершив своє тренування. А кожному ж відомо, коли ви завершили своє тренування, вам потрібен протеїн. І я це робив двома шляхами.
Перший - це необов’язково найсмачніший шлях, але він завжди упакований для зручності.

Це упакований тунець. Я обожнюю тунця і більшість хлопців також його обожнюють. Правду кажучи, я цю їдею взяв у Роба Конвея. Він показав мені, що це легко та швидко – ви можете мати таких від 5 до 10 штук у вашій сумці, вони не потребують окремого місця, легко відкриваються, і все ще вам потрібно – це виделка і ви можете їсти це де завгодно. Пройшло досить багато часу, коли я просто їв цього тунця…

Другий шлях – це протеїнові коктейлі.

Я завжди п’ю їх здебільшого у спортзалах, після тренування чи в спорт-барах, чи.. Ну, я зазвичай я не роблю їх прямо в дорозі, але завжди мав можливість зробити їх, якщо це мені було потрібно. Щось на зразок цього легко входить до вашої сумки і можете бути впевненим, що це точно надасть вам ваш протеїн саме тоді, коли ви його потребуєте.
І точно таким же чином, як і з перекусами, дуже зручно використовувати зіп-пакетики. Взяли в сумку скільки потрібно – потім до кухлю, додали води і легко собі збили коктейль.

Мій коктейль приготовано – я отримав протеїн. То ж моє тренування завершене і я отримав тунця, запив коктейлем, і це мені вистачить на кілька годин.

Тепер ми уявимо собі час, коли сніданок та обід вже позаду, ми мали кілька перекусів, але от ми вмираємо з голоду після матчу. Що ж нам робити?

Пам’ятаєте? Я майже завжди їздив з Ренді Ортоном. То ж я був у першому чи другому матчі, а він зазвичай мав останній чи передостанній. То ж до моменту, коли я міг потрапити до ресторану, могли тривати години. І тут є дуже гарний лайфхак, що, я гарантую, може вас шокувати, якщо ви це спробуєте, наскільки це добре, але я не хочу бачити і слова у коментарях про те, як це недобре для здоров’я. Я сам чудово знаю, що це не добре для вашого тіла. Я тільки-но вийшов з рингу і не обираю щось найздоровіше щоб поїсти, я хочу, щоб було якомога смачніше.

Це ще один перекус, за який я знову повністю завдячую Робу Конвею. Роб навчив мене цього невеликого лайфхаку. І ви можете зараз подумати…


Рисовий хлібець та арахісове масло? Хм…

Кидаю вам виклик! Спробуйте це вдома! Ви це полюбите!

Дозвольте я вам покажу як це робиться. Що робить цей перекус зручним – його транспортабельність. Йому не потрібно окремого місця у сумці, можна закинути куди завгодно. Це було зі мною у дорозі кожен тиждень.

Вам потрібне масло у вигляді пасти. Тому що вам точно не захочеться мати у дорозі кувшин з цім маслом, то ж просто довіртеся мені – візьміть пасту. Видавіть це на рисовий хлібець і розмажте. І за лаштунками ви побачите тони хлопців, які роблять це ж саме без упину.
Так, так, ви усі хочете зараз мені сказати як це погано для здоров’я. Як багато жиру в цьому маслі. Як там багато цукру, але у цей час я біля рингу годинами, я тільки но спалив тону калорій у своєму матчі, я не шукаю собі, де повечеряти, я шукаю собі щось, що протримає до цієї самої вечері!

І я хочу щось смачне, дуже смачне. Слухайте, після матчу я ж заслужив на щось смачненьке? І оце – це саме така штука.
Мм! Я не їв цього роками! Це повертає мене у ті часи, коли я сидів перед моніторами, разом з Рене Дюпрі, Робом Конвейєм, Сованом, і ми всі вже після наших матчів. Ми всі змащували оці рісові хлібці арахісовим маслом. Ще раз, кажу вам. Сходіть до свого місцевого магазину. Придбайте рисові хлібці та арахісове масло. Зробіть так, як я зробив тільки но. І напишіть мені, сподобалося чи ні.

Отож, матч я одпрацював. І день майже добіг свого кінця. Час вечеряти. І був я у цей час з Ренді, чи Дівоном, чи Ей Айєм Сноу, ми усі шукали те, що було б відносно здоровим. І це блюдо я споживав майже у 80 відсотках у цей час, незалежно від того, в якому місті ми були у той час.
Що це за блюдо? Зараз покажу.

Смажене курча та броколі на пару. Незмінне блюдо, що я їв майже кожного вечора чи ночі, коли я був у турне. Коли я був у своїй найкращий формі.

Я розумію ваші думки – Мейвен, це наче й здорова їжа, але хіба цьому не бракує смаку?

Тож я додам! Не хвилюйтеся, ви ж уже зрозуміли – я відкрию вам таємницю.

І знову – слухайте, не хочу й чути що це погано для здоров’я, мене не цікавить ваша думка про це. Я робив це, тому що так це з’їсти набагато легше. Просто беремо й сприскуємо рослинною олією наше броколі. Як і в випадку з рисовими хлібцями, це робить їх набагато смачнішими. І маю сміливість запропонувати – візьміть приготоване на пару броколі, сприсніть це олією, і спробуйте!

Це робить страву набагато смачнішою.

Тож давайте я повторюся. Це блюдо, яке я споживав 80 відсотків того часу, коли роз’ізжав у турне на вечерю. Смажене курча та приготовані на пару броколі. Це добре смакує і є здоровою їжею. І це було улюбленою стравою багатьох реслерів, з якими я співпрацював під час мого перебування у WWE.

Тепер ви знаєте, що я їв, перебуваючи реслером у WWE. Сніданок, обід, вечеря. Декілька перекусів. Але я ж не бездоганний. Час від час я потребую якійсь читміл, щось смачненьке! І я не проти себе трохи побалувати час від часу. Але чим, як гадаєте? Коли я хочу щось ну просто супер-супер смачненьке?

І ось вона! Мій читміл!

І читміл багатьох хлопців – м’ясна піца!

Вечеря чемпіонів! Було кілька вечорів, коли я і Ренді подорожували разом, І у нас було декілька пеперонні чи м’ясних піц, І ми з’їли їх до останнього шматочка.

І це й досі одна з тих речей, яким я не можу сказати – ні. І нічого не може бути кращого до піцци ніж пляшка імбирного елю.